Простийпошук |
Розширенийпошук |
Покажчики
|
Професійний пошук |
Рубрикатор НБУВ |
Розподілений пошук |
Бази даних
Наукова періодика України - результати пошуку
Книжкові видання та компакт-дискиЖурнали та продовжувані виданняАвтореферати дисертаційРеферативна база данихНаукова періодика УкраїниТематичний навігаторАвторитетний файл імен осіб
 |
Для швидкої роботи та реалізації всіх функціональних можливостей пошукової системи використовуйте браузер "Mozilla Firefox" |
|
|
Повнотекстовий пошук
| Знайдено в інших БД: | Книжкові видання та компакт-диски (6) | Автореферати дисертацій (1) | Реферативна база даних (23) |
Список видань за алфавітом назв: Авторський покажчик Покажчик назв публікацій  |
Пошуковий запит: (<.>A=Петрук Л$<.>) | ||||
|
Загальна кількість знайдених документів : 38 Представлено документи з 1 до 20 |
||||
| ||||
| 1. | Петрук Л. П. Духовно-моральне становлення особистості майбутнього учителя в процесі вивчення історії педагогіки [Електронний ресурс] / Л. П. Петрук // Оновлення змісту, форм та методів навчання і виховання в закладах освіти. - 2012. - Вип. 5. - С. 35-38. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Ozfm_2012_5_9 З’ясовано, що за умов напруженого, суперечливого й різноманітного державотворення України стає цілком очевидним, що без використання й нарощування духовно-морального потенціалу її громадян побудувати цивілізовану державу стає неможливим. Зроблена спроба розкрити потенційні виховні можливості навчальної дисципліни «Історія педагогіки» у формуванні морально-духовної культури студентів. Наголошено на тому, що досвід роботи з молоддю свідчить, що однією з причин негативізму у ставленні до національної культури, проявів бездуховності є нестача знань: історичних, культурологічних, етнографічних, психологічних, педагогічних.Выяснено, что в условиях напряженного, противоречивого и многообразного становления государства Украина становится вполне очевидным, что без использования и наращивания духовно-нравственного потенциала ее граждан построить цивилизованное государство становится невозможным. Сделана попытка раскрыть потенциальные воспитательные возможности учебной дисциплины «История педагогики» в формировании нравственно-духовной культуры студентов. Отмечено, что опыт работы с молодежью свидетельствует, что одной из причин негативизма в отношении к национальной культуре, проявлений бездуховности является недостаток знаний: исторических, культурологических, этнографических, психологических, педагогических.The article maintains the idea that the spiritual-moral development of a future teacher takes place during the process of studying at the university; and also an attempt to show great potential possibilities of the subject «History of Pedagogics» in spiritual-moral culture formation of a teacher has been made. | |||
| 2. | 
Турос О. І. Методичні особливості визначення хімічного забруднення повітря приміщень житлових та громадських будинків [Електронний ресурс] / О. І. Турос, Л. І. Михіна, Л. В. Петрук // Гігієна населених місць. - 2013. - Вип. 61. - С. 80-87. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/gnm_2013_61_15 | |||
| 3. | 
Петрук Л. А. Рівень фізичного стану як чинник мотивації студенток спеціальних медичних груп університету до фізкультурно-оздоровчої діяльності [Електронний ресурс] / Л. А. Петрук, О. Т. Кузнєцова // Вісник Чернігівського національного педагогічного університету. Сер. : Педагогічні науки. Фізичне виховання та спорт. - 2013. - Вип. 112(3). - С. 286-289. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/VchdpuPN_2013_112(3)__74 | |||
| 4. | Петрук Л. П. Становлення і розвиток проблемного навчання у педагогіці [Електронний ресурс] / Л. П. Петрук // Оновлення змісту, форм та методів навчання і виховання в закладах освіти. - 2014. - Вип. 8. - С. 15-18. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Ozfm_2014_8_7 | |||
| 5. | 
Сініцина О. В. Особливості організації спортивно-масової роботи у вищому навчальному закладі [Електронний ресурс] / О. В. Сініцина, Л. Петрук // Фізичне виховання, спорт і культура здоров'я у сучасному суспільстві. - 2010. - № 1. - С. 64–67. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Fvs_2010_1_19 Проаналізовано особливості організації спортивно-масової роботи у вищому навчальному закладі. Визначено основні положення організації та проведення діючої багатоступеневої системи спортивних змагань, таких як "Спартакіада студентського містечка" та "Комплексна універсіада вищого навчального закладу". Висвітлено результати спортивно-масової діяльності та спортивні досягнення окремих студентів НУВГП. | |||
| 6. |
Петрук Л. А. Особливості організації занять із фізичного виховання в спеціальній медичній групі університету [Електронний ресурс] / Л. А. Петрук, О. Т. Кузнєцова // Фізичне виховання, спорт і культура здоров'я у сучасному суспільстві. - 2013. - № 1. - С. 216-222. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Fvs_2013_1_55 Сучасний навчальний процес за своєю технологією, обсягом інформації, побудовою, специфікою та умовами проведення занять висуває до молоді вимоги, які не завжди відповідають їх індивідуальним, віковим, ментальним та фізичним можливостям. За останні роки відсоток здорових студентів знизився у 2,5 раза на початковому етапі навчання та більш ніж у чотири рази в кінці навчання у вищому навчальному закладі. Завдання дослідження - визначити кількісний склад студентів спеціальних медичних груп у Національному університеті водного господарства та природокористування (НУВГП) у 2012/2013 навчальному році; відобразити динаміку показників кількості студентів НУВГП, що віднесені за станом здоров'я до спеціальних медичних груп та звільнені від практичних занять із фізичного виховання, за останні шість років; охарактеризувати нозології захворювань студентів у 2012/2013 навчальному році. Кількість студентів спеціальних медичних груп в університеті у 2012/2013 навчальному році становить 817 осіб, що складає 19,5 % від загальної кількості студентів, які відвідують заняття з фізичного виховання. Динаміка кількості студентів НУВГП, що віднесені за станом здоров'я до спеціальних медичних груп, є позитивною, тобто з кожним роком відсоток таких студентів збільшується. Характеристика нозологій захворювань указує на те, що 48 % усіх захворювань студентів складають серцево-судинні патології. Сьогодні не існує масової мотиваційної роботи щодо спрямування зусиль молоді на збереження власного здоров'я, що, на нашу думку, поступово призводить до погіршення його стану. Сьогодні потрібно реформувати систему фізичного виховання в такий спосіб, щоб визначити нові засоби заохочення й стимулювання фізичної активності молоді, які б допомогли зупинити погіршення стану її здоров'я, що неможливо без формування в молоді культури збереження здоров'я як світоглядної орієнтації. | |||
| 7. | 
Шидловська Т. А. Співвідношення показників суб’єктивної аудіометрії у хворих на акутравму та робітників "шумових” виробництв [Електронний ресурс] / Т. А. Шидловська, Л. Г. Петрук // Медичні перспективи. - 2014. - Т. 19, № 4. - С. 154-158. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Mp_2014_19_4_26 | |||
| 8. | 
Плотка В. Інноваційна діяльність студентів спеціальних медичних груп у навчальному процесі з фізичного виховання [Електронний ресурс] / В. Плотка, Л. Петрук, Ф. Кособуцький // Молодіжний науковий вісник Східноєвропейського національного університету імені Лесі Українки. Фізичне виховання і спорт. - 2014. - Вип. 16. - С. 66-70 . - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Mnv_2014_16_16 | |||
| 9. |
Шидловська Т. А. Екстраауральні порушення в осіб з акутравмою, які знаходилися в зоні проведення антитерористичної операції [Електронний ресурс] / Т. А. Шидловська, Л. Г. Петрук // Медичні перспективи. - 2015. - Т. 20, № 4. - С. 39-50. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Mp_2015_20_4_9 Частота возникновения акутравмы в нашей стране в связи с ситуацией на востоке Украины растет, что актуализирует вопрос своевременной диагностики и целенаправленного лечения таких больных. Возросла частота случаев повреждения слуховой системы в результате минно-взрывной и других вариантов акутравмы, в том числе в реальных боевых условиях. Сложившаяся ситуация предъявляет требования быстро и своевременно предоставлять целенаправленную помощь больным. При этом важно предотвратить развитие тяжелых повреждений и инвалидизации. В этом плане важно оценивать не только состояние различных отделов слуховой системы, но и данные о деятельности органов и систем, которые оказывают влияние на слуховой анализатор-экстраауральные нарушения. Обследовано 59 больных с акутравмой, которые находились в зоне проведения АТО. Мозговое кровообращение и биоэлектрическая активность головного мозга исследовались методами рэоэнцефалографии (РЭГ) и электроэнцефалографии (ЭЭГ) с помощью компьютерной анализирующей системы фирмы "DX-системы" (Украина). Исследования показали, что больные с акутравмой, которые находились в зоне проведения АТО, имеют выраженные нарушения биоэлектрической активности головного мозга и церебральной гемодинамики. Проведенные исследования свидетельствуют о наличии выраженных изменений в состоянии биоэлектрической активности головного мозга обследованных больных. Согласно полученным данным, у всех больных с акутравмой, которые находились в зоне проведения АТО, имеет место раздражение корковых структур головного мозга, выраженные иритативные изменения биотоков и дезорганизация основных ритмов ЭЭГ. У обследованных пациентов были выявлены процессы десинхронизации корковых ритмов, их дезорганизации и тенденции к сглаженности зональных различий, искажение процентного содержания основных ритмов ЭЭГ по сравнению с нормой, снижение содержания <$E alpha>-ритма и рост медленно-волновой активности, особенно в передних проекциях, что свидетельствует о дисфункции прежде всего диэнцефально-стволовых структур головного мозга. Раздражение диэнцефальных структур было выявлено в 54,2 %, диэнцефально-стволовых - в 30,5 % случаев. По данным РЭГ у обследованных нами больных с акутравмой, которые находились в зоне проведения АТО, наблюдаются выраженные изменения мозгового кровообращения. Причем наряду с затруднением венозного оттока, повышением тонуса мозговых сосудов, явлениями ангиоспазма, часто встречающимися у больных с СНТ, в значительном проценте случаев у пациентов с акутравмой из зоны АТО имеет место неустойчивый (47,5 %) и сниженный (42,4 %) тонус мозговых сосудов, что отличает данный контингент от других вариантов СНТ. Полученные данные будут полезными при диагностике и лечении больных с акутравмой, поскольку позволяют учесть экстраауральные изменения, что способствует целенаправленности лечебно-профилактических мероприятий и повышению их эффективности. Результаты проведенной работы свидетельствуют о целесообразности применения метода реоэнцефалографии и электроэнцефалографии при обследовании больных с акутравмой, которые находились в зоне проведения АТО, с целью дальнейшего учета результатов при проведении лечения. Использование результатов такого обследования позволяет обосновать целенаправленность лечения больных с акутравмой и при своевременном назначении способствует повышению его эффективности. Полученные данные углубляют знания о роли нарушений мозгового кровообращения и биоэлектрической активности головного мозга в развитии сенсоневральных нарушений слуха при акутравме в реальных боевых условиях. | |||
| 10. | Нечипорук Л. І. Школа як соціокультурний простір соціалізації особистості [Електронний ресурс] / Л. І. Нечипорук, Л. П. Петрук // Оновлення змісту, форм та методів навчання і виховання в закладах освіти. - 2014. - Вип. 10. - С. 89-93. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Ozfm_2014_10_27 | |||
| 11. | Петрук Л. П. Народні традиції як засіб соціалізації особистості у педагогічній спадщині В. О. Сухомлинського [Електронний ресурс] / Л. П. Петрук // Оновлення змісту, форм та методів навчання і виховання в закладах освіти. - 2016. - Вип. 13(1). - С. 69-71. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Ozfm_2016_13(1)__23 | |||
| 12. | 
Шидловська Т. А. Порівняльний аналіз стану коркових відділів слухового аналізатора в робітників "шумових" виробництв та хворих на акутравму [Електронний ресурс] / Т. А. Шидловська, Т. В. Шидловська, Л. Г. Петрук // Український журнал з проблем медицини праці. - 2015. - № 1. - С. 44-50. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Ujpmp_2015_1_8 Проблема діагностики, профілактики та лікування сенсоневральної приглухуватості (СНП), особливо професійної, зберігає велику медичну та соціальну актуальність. З іншого боку, під впливом сильних короткотривалих звуків можуть виникати значні зміни в слуховому аналізаторі - гостра акутравма. Нині кількість таких випадків зросла. Мета дослідження - порівняльний аналіз часових показників довголатентних слухових викликаних потенціалів (ДСВП) у робітників "шумових" виробництв з сенсоневральними порушеннями слуху та у хворих на акутравму. Обстежено 84 хворих з акутравмою, 15 робітників "шумових" виробництв і 15 здорових осіб контрольної групи. Реєстрацію ДСВП проводили за загальноприйнятою методикою за допомогою аналізуючих систем МК-6 фірми "Amplaid" (Італія) та "Eclipse" фірми "Interacoustics" (Данія). У величинах латентних періодів піків (ЛПП) P1, N1 ДСВП суттєвої різниці у порівнянні з контролем у жодній досліджуваній групі не було. В обох групах - як у осіб з акутравмою, так і в робітників "шумових" професій мало місце достовірне (<$Eroman P~<<~0,05>) відхилення від контрольних значень ЛПП компонента N | |||
| 13. |
Шидловська Т. А. Порівняльний аналіз якісних показників реоенцефалографії в робітників шумових виробництв і хворих на акутравму [Електронний ресурс] / Т. А. Шидловська, Т. В. Шидловська, Л. Г. Петрук // Український журнал з проблем медицини праці. - 2015. - № 4. - С. 54-61. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Ujpmp_2015_4_8 Дія шуму на слуховий аналізатор, як одного з провідних етіологічних факторів сенсоневральної приглухуватості, давно цікавить багатьох дослідників. Проте окрім негативного впливу безпосередньо на слух, шум впливає і на стан церебральної гемодинаміки. Мета дослідження - вивчити якісні показники реоенцефалографії в групі робітників шумових професій і у хворих з акутравмою (АТ) та виконати їх порівняльний аналіз. Проведено дослідження якісних показників реоенцефалографії (РЕГ) у 15-ти робітників шумових професій, у 84-х хворих з АТ, а також у 15-ти здорових нормальночуючих осіб у каротидній і вертебрально-базилярній системах мозкового кровообігу та проведено їх порівняльний аналіз. Церебральний кровообіг у хворих з АТ досліджували за методом реоенцефалографії за допомогою комп'ютерного реографа фірми "ДХ - системи" (м. Харків). Під час аналізу якісних показників РЕГ-кривих виявлено, що в усіх досліджуваних хворих обох груп спостерігаються порушення мозкового кровообігу, виражені в різному ступені, про що свідчили зміни якісних показників РЕГ. У 100 % хворих обох груп виявлено підвищення тонусу мозкових судин та утруднення венозного відтоку як в каротидному, так і у вертебрально-базилярному басейні, у значному відсотку випадків мав місце ангіоспазм. Причому більш виражені порушення в судинах головного мозку в обох групах хворих було виявлено у вертебрально-базилярній системі. Ангіоспазм частіше спостерігали у хворих з АТ, ніж у робітників (48,8 % проти 40,0 % у каротидній системі та, особливо, у вертебрально-базилярній - 57,1 % та 40,0 % відповідно). Серед робітників шумових професій не спостерігали жодного випадку нестійкого судинного тонусу, тоді як серед хворих з АТ таких осіб було 17,9 % випадків в обох системах мозкового кровообігу. Що стосується пульсового кровонаповнення у вертебрально-базилярному басейні, то у хворих на АТ було зафіксовано 48,8 % випадків його зниження, а у працівників шумових виробництв лише в 6,7 %. У каротидній системі пульсове кровонаповнення було достатнім у обох досліджуваних групах. Висновки: одержані дані свідчать про наявність виражених змін у стані церебральної гемодинаміки у робітників шумових професій і хворих з АТ та доцільності застосування методу реоенцефалографії під час обстеження таких хворих з метою подальшого врахування результатів у разі проведення лікування. Зниження пульсового кровонаповнення, явища ангіоспазму мозкових судин і нестійкий судинний тонус є вагомими факторами для розвитку сенсоневральних порушень за шумового впливу. | |||
| 14. | 
Петрук Л. В. Формы контроля и оценки знаний учащихся на уроках истории [Електронний ресурс] / Л. В. Петрук // Таврійський вісник освіти. - 2016. - № 2. - С. 137-146. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Tvo_2016_2_25 | |||
| 15. | 
Шидловська Т. А. Стан мозкового кровообігу в осіб, які отримали акутравму у зоні проведення антитерористичної операції [Електронний ресурс] / Т. А. Шидловська, М. С. Козак, К. В. Овсяник, Л. Г. Петрук // Довкілля та здоров'я. - 2017. - № 1. - С. 34-37. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/dtz_2017_1_10 | |||
| 16. |
Шидловська Т. А. Показники довголатентних слухових викликаних потенціалів у військовослужбовців, які отримали акутравму в зоні проведення антитерористичної операції [Електронний ресурс] / Т. А. Шидловська, Т. В. Шидловська, Л. Г. Петрук // Український журнал з проблем медицини праці. - 2017. - № 3. - С. 46-54. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Ujpmp_2017_3_6 Обстежено дві групи хворих, по 20 осіб у кожній, з прогресуючою, помірно вираженою сенсоневральною приглухуватістю (СНП) шумового та радіаційного генезу, а також дві групи, по 20 осіб у кожній, з відносно аналогічним слухом за даними суб'єктивної аудіометрії та стабільним перебігом захворювання. Виявлено, що у пацієнтів з прогресуючою СНП у разі впливу шуму та радіації спостерігалось більш виражене порушення у корковому відділі слухового аналізатора, ніж у випадку стабільного перебігу захворювання. Найбільш виражене зниження біоелектричної активності головного мозку у потиличному відділі виявлено за прогресуючої СНП радіаційного генезу.Обследованы две группы больных, по 20 лиц в каждой, с прогрессирующей, умеренно выраженной сенсоневральной тугоухостью (СНТ) шумового и радиационного генеза, а также две группы, по 20 лиц в каждой, с относительно аналогичным слухом по данным субъективной аудиометрии и стабильным течением заболевания. Выявлено, что у пациентов с прогрессирующей СНТ как при действии шума, так и радиации наблюдалось более выраженное нарушение в корковом отделе слухового анализатора, чем при стабильном течении заболевания. Наиболее выраженное снижение биоэлектрической активности головного мозга в затылочном отделении обнаружено при прогрессирующей СНТ радиационного генеза.Проведено дослідження часових характеристик довголатентних слухових викликаних потенціалів (ДСВП) у хворих на функціональні дисфонії та з різним ступенем прояву порушення функціонального стану голосового апарату. Проведені дослідження свідчать про наявність змін у функціонуванні коркових структур головного мозку у хворих з функціональними порушеннями голосу. До того ж, зі збільшенням прояву функціональних порушень голосового апарату за даними відеоларингостробоскопії спостерігаються більш суттєві зміни у стані коркових структур за даними ДСВП, що вказує на взаємозв'язок між станом цих структур головного мозку та ступенем порушення голосової функції у разі функціональних порушень голосу.Проведено исследование временных характеристик длиннолатентных слуховых вызванных потенциалов (ДСВП) у больных функциональными дисфониями и с разной степенью проявления нарушения функционального состояния голосового аппарата. Проведенные исследования свидетельствуют о наличии изменений в функционировании корковых структур головного мозга у больных с функциональными нарушениями голоса. К тому же, с увеличением проявления функциональных нарушений голосового аппарата по данным видеоларингостробоскопии наблюдаются более существенные изменения в состоянии корковых структур по данным ДСВП, что указывает на взаимосвязь между состоянием этих структур головного мозга и степенью нарушения голосовой функции при функциональных нарушениях голоса.З впливом потужних звуків, які нерідко супроводжуються ударною хвилею у разі застосування різних типів озброєння, стикаються під час виконання службових обов'язків військовослужбовці, що робить акубаротравматичне ураження слухової системи професійною патологією для даного контингенту. Мета дослідження - визначити зміни у стані центральних відділів слухового аналізатора за даними довголатентних слухових викликаних потенціалів (ДСВП) у військовослужбовців, які одержали акутравму в зоні проведення антитерористичної операції (АТО). Проведено дослідження функції центральних відділів слухового аналізатора у військовослужбовців з акутравмою, які постраждали в зоні проведення АТО. Основну групу складали 50 військово службовців з акутравмою з найтиповішими формами аудіометричних кривих і ступенем вираженості сенсоневральної приглухуватості, з асиметричним порушенням слухової функції та низхідним типом тональної аудіометричної кривої. Контрольну групу склали 15 здорових нормальночуючих осіб, які не мали контакту зі звуками високої інтенсивності. Усього обстежено 65 осіб. Реєстрація довголатентних (коркових) слухових викликаних потенціалів проводилася з використанням загальноприйнятої методики за допомогою аналізуючої системи "Eclipse" фірми "Interacoustics" (Данія). Під час аналізу одержаних кривих брали до уваги чіткість одержаної відповіді, форму кривої, латентні періоди піків (ЛПП) хвиль P1, N1, P2 і N2 ДСВП. Під час вивчення стану центральних відділів слухової системи у військовослужбовців з акутравмою за даними реєстрації слухових викликаних потенціалів було виявлено порушення в корковому відділі слухового аналізатора за даними ДСВП у всіх (100 %) обстежених і в 84 % випадків (42 чоловіки) - у стовбуромозкових структурах за даними КСВП. Було виявлено достовірне збільшення середньостатистичних значень ЛПП компонентів P2 і N2 ДСВП у обстежених у порівнянні з контрольною групою. Так, ЛПП компонента Р2 у військовослуж бовців з акутравмою склав (189,6 +- 2,4) мс у разі значення в контрольній групі (175,9 +- 2,6) мс (t = 3,87; P << 0,05), а N2 - (302,2 +- 3,8) мс за норми (251,4 +- 3,1) мс (t = 10,36; P << 0,01). Висновки: застосування об'єктивних методів обстеження слухової системи, зокрема ДСВП, має велике значення у плані топічної діагностики, розв'язання експертних питань, визначення та об'єктивізації тяжкості перебігу захворювання у військовослужбовців з акутравмою з зони АТО та під час проведення лікувально-профілактичних заходів. За даними ДСВП у військовослужбовців, які отримали акутравму в зоні проведення АТО, виявлено порушення в коркових і підкоркових структурах слухового аналізатора, про що свідчать достовірне подовження ЛПП компонента P2 та N2 ДСВП до (189,6 +- 2,4) мс та (302,2 +- 3,8) мс відповідно. Одержані дані свідчать про важливу роль стану коркових відділів слухового аналізатора в розвитку сенсоневральних порушень у випадку акутравми, одержаної за реальних бойових умов. | |||
| 17. | 
Петрук Л. П. Народні традиції як чинник соціалізації дитини дошкільного віку [Електронний ресурс] / Л. П. Петрук // Педагогічний альманах. - 2015. - Вип. 28. - С. 227-231. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/pedalm_2015_28_39 | |||
| 18. | 
Сініцина О. Дослідження мотиваційних чинників до занять з волейболу студентів НУВГП [Електронний ресурс] / О. Сініцина, Б. Зубрицький, Л. Петрук, О. Цицаркін // Науковий часопис [Національного педагогічного університету імені М. П. Драгоманова]. Серія 15 : Науково-педагогічні проблеми фізичної культури (фізична культура і спорт). - 2017. - Вип. 2. - С. 100-103. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Nchnpu_015_2017_2_26 | |||
| 19. | 
Петрук Л. П. Фізичне виховання дітей та молоді у козацькій педагогіці (ХV-ХVІІІ ст.) [Електронний ресурс] / Л. П. Петрук // Актуальні проблеми вітчизняної та всесвітньої історії. - 2013. - Вип. 24. - С. 4-7. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/apvtvi_2013_24_4 | |||
| 20. | Петрук Л. П. Теоретико-методичні основи організації самостійної роботи студентів в умовах реформування вищої освіти в Україні [Електронний ресурс] / Л. П. Петрук // Оновлення змісту, форм та методів навчання і виховання в закладах освіти. - 2017. - Вип. 17. - С. 37-40. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Ozfm_2017_17_12 | |||
| ||||
Попередній перегляд: 
Реферативна БД
 |
| Відділ наукової організації електронних інформаційних ресурсів |
 Пам`ятка користувача |